• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• 100 річчя з Дня народження В.О. Сухомлинського

Ідеї В.О.Сухомлинського живуть віки

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ "ЛЮДИНА ЛЮБОВІ І ДОБРА" 11 КЛАС (Класний керівник Баранько Т.В.)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО" (Підготувала БаранькоТ.В., класний керівник 11 класу)

Ідеї В.О.Сухомлинського живуть віки

"Я не можу жити без дітей. Двадцять років я прокидаюсь о другій, третій годині ночі і працюю, працюю, працюю до ранку. З нетерпінням очікую на ранок, коли задзвенить дитяче щебетання. Я ніколи не залишу дітей, тому що без них я просто не можу жити".

(В.О.Сухомлинський)

ОБЛАСНА ПРОГРАМА з відзначення 100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського

Серце віддане дітям

В системі освіти важко переоцінити значення спадщини В.О.Сухомлинського.Вона розкриває найважливіші проблеми навчання і виховання, є нині надійним підгрунтям розбудови системи національної освіти України.І не випадково з роками не згасає, а навпаки, зростає інтерес до педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського.Сьогодні, на початку третього тисячоліття, опубліковано 65 його творів, 371 видання тиражем близько 15 млн примірників. Вони перекладені 59-ма мовами народів світу, а найвідоміша книга В.О.Сухомлинського "Серце віддаю дітям" видавалася 55 разів 32-ма мовами (дані О.В.Сухомлинської).

Десять “не можна ” В.О.Сухомлинського

1 Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це – старші працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, патріотизм, справжня любов до жінки і старість.

3.Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придер ж їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити.

4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, - кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь винятковість – це отрута твоєї душі;

6. Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою.

7. Не можна залишати старішу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї нема нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам – твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність – єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяно, дико; пам’ятай, що в житті людини настає такий період,коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування в неї вже не може бути.

8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавши ся з ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися.

9. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинне першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть – повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

10. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза – це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність

Заняття з пріоритетом морально-етичних завдань та використанням спадщини В.О.Сухомлинського «Країна Милосердя»

Завдання розвитку: вчити дітей буди добрими, милосердними, розвивати вміння говорити добрі слова, оцінювати свої дії; виховувати почуття доброти, поваги до оточуючих, до товаришів; вчити бути уважними при необхідності допомагати і робити це доброзичливо, невимушено, розвивати зв’язне мовлення, пам'ять, мислення.

Матеріал: текст казки В.Одоєвського «Мороз Іванович», сердечка червоного – 4 штуки, макет хатинки, сердечка різнокольорові по кількості дітей, ілюстрації.

Попередня робота: читання оповідання В.Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти» та обговорення дій головних героїв.

Хід заняття:

Вихователь читає казку В.Одоєвського «Мороз Іванович», потім ведеться бесіда за змістом твору:

- Як звати дівчаток? Чому їх так звали?

- Що трапилося з Рукодільницею?

- Як вона допомогла Морозу Івановичу?

- Як вона про нього піклувалася?

Прослухавши відповіді дітей, вихователь ще раз читає деякі рядки казки та продовжує бесіду:

- Кого можна назвати турботливим, милосердним?

- Як поводила себе Ледарка у Мороза Івановича?

- Як вона розмовляла з пиріжком та яблучком?

- Як віддячив Мороз Іванович дівчаткам?

- Вам жаль Ледарку?

Вихователь намагається викликати в дітей почуття жалю до Ледарки: хоч і покарана вона по заслугам своїм, але ж їй теж прикро та образливо. Вихователь пропонує придумати інше закінчення казки.

- Діти, якою можна назвати Рукодільницю? (доброю, ласкавою, уважною, милосердною…) Так вона поводилася милосердно до хворого Мороза Івановича, а що таке милосердя? (діти міркують). - Милосердя – дуже давнє слово, наші бабусі, дідусі називали людину милосердною, у якої добре серце і котра піклувалася про інших, співпереживала разом з ними, заспокоювала, якщо з кимось траплялось лихо. Вважається, що дуже негарно не допомогти людям, які потребують допомоги, не помітити чужого горя, не проявляти співпереживання і милосердя. Таких людей називають безсердечними.

- Хто з вас вважає себе милосердним і чому, поясніть? (відповідь дітей).

Діти, слід завжди проявляти милосердя до оточуючих. Ніколи не можна сміятися над чужою бідою, а треба допомагати. - Діти, давайте переїдемо до килимка, трішки пограємося: - Погляньте, я розмістила тут багато картин, на них зображені життєві ситуації, які трапляються в житті, розгляньте їх і розкажіть як можна допомогти дітям, людям. Вихователь пропонує дітям вирішити наступні проблемні ситуації:

Оля прищемила палець, їй боляче, як можна потішити її, які слова слід сказати?

Малюк забився, плаче, пожалійте його.

У Віталика поламалася машинка, яку він отримав в подарунок, він засмучений, як ви йому допоможете, які слова втіхи скажете?

- Молодці, малята, добре справилися з завданням, знаєте багато ласкавих слів, і я думаю якщо з вашим товаришем станеться лихо, то ви його неодмінно втішите.

Давайте виконаємо фізкультхвилинку:

Жадний пес дрова приніс, Води приніс, тісто намісив. Пирогів намісив, у кутку сів І сам все з’їв! (діти імітують дії, про які говориться у вірші)

Діти розміщуються на килимку півколом.

- А тепер діти давайте пограємо в гру «Чарівні сердечка»:

Сердечко Доброти: щоб його отримати слід придумати правила доброти;

Сердечко близьких людей: щоб його отримати слід згадати, які добрі справи та слова ви говорите або робите для своїх рідних;

Сердечко «Три бажання Золотій Рибці»: щоб отримати його необхідно розповісти про свої мрії, які б могли ви загадати Золотій Рибці;

Сердечко «Мій друг»: щоб його отримати слід розповісти про свого товариша, розповісти як ви граєте.

Діти грають у гру і по черзі отримують сердечка. - Дітки, давайте згадаємо нашу «Хатинку Добрих вчинків», пропоную вам поповнити ваші віконечка, зараз кожен з вас розкаже які гарні вчинки ви нещодавно зробили, може комусь допомогли нести сумку, може когось заспокоїли, втішили добрим словом. По черзі будете брати сердечка та розповідати,будь-ласка, хто бажає розпочати?..(діти розповідають про свої вчинки…)

Вихователь: - Діти, сьогодні ви мене порадували своїми розповідями про свої вчинки. Я вражена! Я зрозуміла що ви всі і кожен готові надати допомогу кожному, хто її потребує, ви чуйні, доброзичливі, порядні, відповідальні, уважно ставитесь до своїх рідних, до оточуючих,турбуєтесь про мам, тат, бабусь… Я вам бажаю і надалі бути такими, запам’ятайте приказку «Добре діло – роби

Коментарi